А.І.Коріневська - викладач історії та суспільствознавства
Медіаграмотність-на формування предметних компетенцій
з предмету "Громадянська освіта"
Комунікуймо
ВЗАЄМОДІЯ
ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ
В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ. В и ч є о є м о, підручник
Т.Бакка, 2018рік, за темами:
1.Соціальні цілі економіки
2.Сталий розвиток
3.Ринкова економіка
4.Економіка домогосподарства
Підприємництво
5. Ринок праці
Лобізм та корупція
В КОНСПЕКТ
Установки і цінності
· - Усвідомлення унікальної цінності підприємництва для розвитку економіки.
· -Підтримка ідеї сталого розвитку.
· - Усвідомлення місця власного домогосподарства в економічних процесах.
Власні економічні інтереси.
· - Повага до економічних інтересів інших субʼєктів економічних відносин.
· - Усвідомлення необхідності навчання впродовж життя.
· - Запорукою успішної професійної діяльності є
зважена самооцінка власних здібностей та талантів.
- Нетерпиме ставлення до проявів корупції тощо
___________________________________________________________
Алгоритм. Тема - план-тези - практичні завдання - тест
---------------------------------------------
ТЕМА: СТАЛИЙ РОЗВИТОК,§§38-39
Ста́лий ро́звиток
(англ. Sustainable development) —
загальна концепція щодо встановлення балансу
між задоволенням сучасних потреб людства
і захистом інтересів майбутніх поколінь,
включаючи їх потребу
в безпечному і здоровому довкіллі
ТЕМА:Ринкова економіка
В умовах переходу до ринку
особливе місце посіли:
бюрократія, тіньовики,
представники торгового капіталу,
підприємці, кооператори,
зайняті у малих' та спільних підприємствах,
акціонерних та інших структурах
ТЕМА:Економіка домогосподарства
Підприємництво
Домашнє господарство як власник і споживач.
Поняття про раціональне споживання.
Права споживачів.
Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.
Підприємницька діяльність.
Мета і соціальна відповідальність підприємця.
Правовий захист бізнесу
ТЕМА: Ринок праці
Лобізм та корупція
Ринок праці – взаємодія попиту на працю і її пропозиції,
в результаті якого
встановлюється певний рівень оплати праці
і формуються соціально-економічні умови
трудової діяльності
Система відносин, що виникають в рамках соціального миру і злагоди
між роботодавцями та найманими працівниками
за участю державних та громадських організацій
-------------------------------------------------------------------------------------
Шановні студенти, кожна тема розрахована на одне заняття.
Можливість творення конспекту-універсального навчального продукту, є.
Успіхів.
Чекайте на завантаження додатків для письмової роботи
24.03.20.
К-11
1пара
ТЕМА:Економіка домогосподарства
Підприємництво
1.Домашнє господарство як власник і споживач.
Поняття про раціональне споживання.
2.Права споживачів.
3.Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.
Підприємницька діяльність.
4.Мета і соціальна відповідальність підприємця.
5.Правовий захист бізнесу
Передайте відсутнім одногрупникам, будь ласка! План - тези - письмове обговорення
Онлайн:
Колесников Максим - 8
Удовиченко Кирил- 8
Бодя Илья - 7
Кірсанов Андрій - 8
Анна Соломієнко - 8
Боровков Володимир - 8
Чебан Олександр - 8
Халюза Ярослав - 10
Тарасюк Михайло - 8
Терещенко Іван - 8
Діана Горша - 9
Беляєв Кирил - 8
Чебан Ольга - ?
Ффатарли Марія - 8
Клименко Максим - 8
ШАНОВНІ СТУДЕНТИ!
ДОБРЕ, що активно виконували завдання
На наступній парі продовжимо розвивати увагу
та вміння обробляти інформацію
Сьогодні кращими є:
Ярослав Х., Діана Г., Кирил Б.
Приєднуйтесь, будьте уважними!
|
· |
Яку економіку ми будуємо
-
#1
Домогосподарству як одному з суб'єктів мікроекономіки належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин. В Україні з розвитком ринкових відносин домогосподарство опинилося в нових умовах функціонування.По-перше, задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва. Попит домогосподарств є одним з найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага. По-друге, домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати їхнє ефективне поєднання. По-третє, частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни.Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження. Отже, домогосподарство - це економічна одиниця, що складається з одного та більше чоловік, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб. Проте з погляду мікроекономічного рівня господарювання провідною виступає, безумовно, функція споживання[
-
#2
Ринкова економіка – капіталістична економічна система, заснована на індивідуальних формах приватної власності, передусім капіталістичної, вільній грі ринкових сил.
Термін «ринкова економіка» запровадив у науковий обіг всесвітньо відомий англійський економіст А. Сміт.
Ринкова економіка функціонувала відносно стабільно до початку XIX ст. Упродовж майже двох століть у її межах відбувалися кількісно-якісні зрушення концентрація виробництва, зростання масштабів підприємств, зміцнення господарських зв'язків між підприємствами і галузями, поглиблення суспільного поділу праці тощо. Розвиток цих процесів випереджав зміни у відносинах власності, що загострювало суперечності між двома сторонами суспільного способу виробництва, основну суперечність капіталізму, посилювало диспропорційність у розвитку економіки. Це призвело у 1825 до першої економічної кричи, яка засвідчила недосконалість ринкової економіці, властивих їй механізмів саморегулювання. Після цієї кризи якісних зрушень зазнають відносини капіталістичної власності індивідуальну форму власності у наступні десятиліття поступово замінює колективна капіталістична власність у формі акціонерних товариств.
В останній третині XIX ст. вони стають визначальними. Це розширює масштаби свідомого й планомірного регулювання економіки і дещо звужує роль ринкових важелів, оскільки з-під їхнього впливу значною мірою виходять внутріфірмові зв'язки. На конференції ООН з проблем навколишнього середовища і майбутнього розвитку цивілізації (1992) використання традиційної ринкової системи, в основі якої – приватна власність, було названо глухим кутом, який загрожує існуванню людства.
Використання терміна «ринкова економіка» зумовлене, по-друге, недостатнім застосуванням діалектичного методу пізнання та відсутністю відповідного методу мислення. Цей метод передбачає, зокрема, що коли змінюються реальні економічні явища і процеси, то й їхнє відображення – економічні поняття та категорії – також повинні зазнати відповідних змін. Якщо при цьому вживаються такі фундаментальні поняття, як «капітал», «власність», «ринок» тощо, то для їх вираження у постійному процесі зміни слід вживати додаткові поняття, що наповнюють їх елементами якісно нового змісту. -
#3
Економіка приносить людям різні чудові блага та є двигуном прогресу в усіх сферах життєдіяльності людей.
Але у благ є ще й інша сторона медалі.
Економіка поділяється на 3 гілки: первинна , вторинна та третинна(збирання, виробництво, послуги). І самими небезпечними є перша та друга, вони як не знищюють ґрунт(перевиснаження), а забруднюють екологію(глобальне потепління).
Кожен повинен замислюватися, коли ми даремно витрачаємо світло, їздимо на транспорті з ДВС яку шкоду ми завдаємо екології, а насамперед самим собі. Такщо кожне благо має своє анти-благо. -
#4
Підприє́мництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.
Основними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо.
Підприємництво є проявом науково-технічної, економічної (комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції:
-ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів);
-організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама);
-творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати). -
#5
Підприємництво (підприємницька діяльність) - це основний вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі. Ця діяльність направлена на досягнення наміченого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб'єктами ринкового господарства, Вони несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим нормам (законодавству) країни.
-
#6
Основними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо
Підприємництво є проявом науково-технічної, економічної (комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції
1.ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів)
2.організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)
3.творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати). -
#7
Зростання доходів населення, присутність на ринках величезного різноманіття товарів перетворює наше суспільство на так зване суспільство споживання. У такому суспільстві рівень споживання набагато перевищує рівень, необхідний для задоволення біологічних потреб. За допомогою реклами споживачів переконують, що володіння певною річчю підвищить їх статус в очах тих, хто поруч. Такий підхід спонукає купувати останні моделі мобільних телефонів або модне вбрання, що не є предметом першої необхідності
Подібні процеси характерні й для України, але вони ускладнюються суспільними, політичними та економічними процесами, що відбуваються в нашій державі. Водночас дослідники вказують, що українці більше схильні до марнотратства в порівнянні з європейцями: українці більше схильні придбати якусь річ, яка їм не по кишені, або із шиком прийняти гостей на свята.
Складна економічна ситуація, непевність у власному майбутньому змушує людей повертатися до традиційної споживацької поведінки, тобто купувати лише необхідне для задоволення безпосередніх потреб. -
#8
У макроекономіці домогосподарства розглядаються як власники ресурсів, "споживачі"та "інвестори" в економіку і в національне виробництво при використанні своїх "сукупнихдоходів". Окрім цього, вони зберігають кошти та користуються нимиумірунеобхідності,безпосередньо впливаючи на розмір фінансових потоків у країні. Так, у США на початку1990-х роківблизько 73% домогосподарств мали ощадні рахунки, 46%–поточні банківськірахунки, 20%–володіли акціями корпорацій [1]. На мікрорівні домогосподарстварозглядаються насамперед як споживачі, які, виходячи зі своїх споживчих переваг,здійснюють покупку товарів (споживчих благ), при цьому вони намагаються максимізуватикорисність (від споживання благ) при заданому бюджетному обмеженні (доході). Утеперішній час функції домогосподарства все більш піддаються модифікаціям, що обумовлюєпотребу його більш детального дослідження сучасними методами.
-
#9
економіка кожної країни має свої галузі.
сільське господарство.
сільське господарство в минулому було основною галуззю економіки, та з плином часу все розвивалось. таким чином з'явилися три сектори економіки.
СГ надає перевагу у самоконтролі, споживанні вл. продукту, контроль бюджету, мін. податки або їх відсутність.
отже, СГ забезпеч. задоволення людських потреб у вузькому колі осіб, має велику багатофункціональність. -
#10
Удалю
Підтримуємо ідею сталого розвитку
ЗАХОДИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
-
#1
Ринкова економіка – капіталістична економічна система, заснована на індивідуальних формах приватної власності, передусім капіталістичної, вільній грі ринкових сил.
Термін «ринкова економіка» запровадив у науковий обіг всесвітньо відомий англійський економіст А. Сміт.
Ринкова економіка функціонувала відносно стабільно до початку XIX ст. Упродовж майже двох століть у її межах відбувалися кількісно-якісні зрушення концентрація виробництва, зростання масштабів підприємств, зміцнення господарських зв'язків між підприємствами і галузями, поглиблення суспільного поділу праці тощо. Розвиток цих процесів випереджав зміни у відносинах власності, що загострювало суперечності між двома сторонами суспільного способу виробництва, основну суперечність капіталізму, посилювало диспропорційність у розвитку економіки. Це призвело у 1825 до першої економічної кричи, яка засвідчила недосконалість ринкової економіці, властивих їй механізмів саморегулювання. Після цієї кризи якісних зрушень зазнають відносини капіталістичної власності індивідуальну форму власності у наступні десятиліття поступово замінює колективна капіталістична власність у формі акціонерних товариств.
В останній третині XIX ст. вони стають визначальними. Це розширює масштаби свідомого й планомірного регулювання економіки і дещо звужує роль ринкових важелів, оскільки з-під їхнього впливу значною мірою виходять внутріфірмові зв'язки. На конференції ООН з проблем навколишнього середовища і майбутнього розвитку цивілізації (1992) використання традиційної ринкової системи, в основі якої – приватна власність, було названо глухим кутом, який загрожує існуванню людства.
Використання терміна «ринкова економіка» зумовлене, по-друге, недостатнім застосуванням діалектичного методу пізнання та відсутністю відповідного методу мислення. Цей метод передбачає, зокрема, що коли змінюються реальні економічні явища і процеси, то й їхнє відображення – економічні поняття та категорії – також повинні зазнати відповідних змін. Якщо при цьому вживаються такі фундаментальні поняття, як «капітал», «власність», «ринок» тощо, то для їх вираження у постійному процесі зміни слід вживати додаткові поняття, що наповнюють їх елементами якісно нового змісту. -
#2
Основними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо
Підприємництво є проявом науково-технічної, економічної (комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції
1.ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів)
2.організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)
3.творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати). -
#3
Сталий розвиток – такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, а також інші види діяльності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх та майбутніх поколінь.
Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку.
Кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку. Протягом 2016-го року в Україні було проведено низку національних (4) та регіональних (10) консультацій. За результатами консультацій можна зробити висновок, що національні ЦСР слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування.
Цілі сталого розвитку
Ціль 1. Подолати бідність в усіх її проявах у всьому світі
Ціль 2. Подолати голод, досягти продовольчої безпеки і поліпшити харчування та сприяти збалансованому розвитку сільського господарства
Ціль 3. Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту для всіх, незалежно від віку
Ціль 4. Забезпечити для всіх інклюзивну освіту, рівноправний доступ до якісної освіти та сприяти можливості навчатися протягом усього життя
Ціль 5. Досягти гендерної рівності шляхом розширення прав і можливостей всіх жінок і дівчат
Ціль 6. Забезпечити доступність і збалансоване використання водних ресурсів і послуги у сфері санітарії для всіх
Ціль 7. Забезпечити для всіх доступ до недорогих, надійних, збалансованих і сучасних джерел енергії
Ціль 8. Сприяти тривалому, інклюзивному та збалансованому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх
Ціль 9. Створити життєстійку інфраструктуру, сприяти інклюзивній і збалансованій індустріалізації та заохочувати інновації
Ціль 10. Зменшити нерівність всередині країн і між ними
Ціль 11. Зробити міста і населені пункти інклюзивними, безпечними, життєстійкими та збалансованими
Ціль 12. Забезпечити впровадження моделей збалансованого споживання та виробництва
Ціль 13. Вжити термінових заходів для боротьби зі змінами клімату та їхніми наслідками
Ціль 14. Забезпечити збереження та збалансоване використання океанів, морів і морських ресурсів для збалансованого розвитку
Ціль 15. Забезпечити захист і відновлення наземних екосистем і сприяти їх збалансованому використанню; здійснювати збалансоване управління лісами; боротися з опустелюванням; припинити процес деградації земель і розпочати їх відновлення та зупинити втрати біорізноманіття
Ціль 16. Сприяти формуванню мирних та інклюзивних суспільств для збалансованого розвитку, забезпечити всім доступ до правосуддя і створити ефективні підзвітні та інклюзивні інституції на всіх рівнях
Ціль 17. Зміцнити засоби впровадження та активізувати Глобальне партнерство для реалізації цілей збалансованого розвитку -
#4
В цій декларації принципи складали з поглядом на майбутне і на наслідки,на критику майбутніх поколінь,цим вони прагнуть побудувати справедливу економіку.
-
#5
комерційна господарська діяльність (підприємництво) — господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку;
2) некомерційна господарська діяльність — господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку;
3) господарське забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів — діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання. -
#6
Домогоспода́рство — суб'єкт економічної діяльності, пов'язаний з веденням домашнього господарства, тобто переважно зі споживанням. Поняття домогосподарства охоплює економічні об'єкти і процеси, які відбуваються там, де постійно проживає людина, сім'я.
Головними рисами домашнього господарства є:
-приватна власність на економічні ресурси (земельні, капітальні, трудові, підприємництво);
-здатність самостійно приймати власні рішення (суверенітет споживача);
-прагнення до максимального задоволення своїх потреб.
Домашні господарства використовують доходи, отримані від продажу своїх ресурсів, для придбання товарів і послуг фірм.
Домашні господарства виконують три групи функцій:
1.Особисте кінцеве споживання товарів і послуг або ринкового походження (придбаних у фірм на ринку благ), або власного виробництва.
2.Заощадження і участь у нагромадженні капіталу такими шляхами:
-відкриття депозитів у кредитних установах;
-купівля акцій підприємств;
-надання позик, зокрема, з використанням боргових документів, наприклад, облігацій;
3.Надання факторів виробництва (продаж економічних ресурсів, якими вони володіють, на ресурсних ринках) — капіталу, найманої праці, землі й природних ресурсів, підприємницьких здібностей.
-
#7
https://www.seksvideo.tv/
Write a comment
Колесников Максим (Tuesday, 24 March 2020 07:06)
У ринковій системі надзвичайно важливе місце посідає домашне господарство. Воно є власником більшої частини ресурсів і відіграє помітну роль в організації всього суспільного виробництва.
Домашнє господарство (домогосподарство) — економічний суб’єкт, у складі якого виділяють одного або більшу кількість індивідів, що спільно здійснюють господарську діяльність і мають спільний бюджет.
Характерними рисами домогосподарства є:
• приватна власність на економічні ресурси (трудові, грошові й деякі види земельних ресурсів);
• здатність самостійно приймати рішення;
• прагнення максимального задоволення своїх потреб. Домашні господарства використовують доходи, отримані від продажу своїх ресурсів, для придбання товарів і послуг, вироблених підприємствами.
В економіці країни домогосподарство виконує чотири основні функції:
1) постачальника ресурсів;
2) споживача товарів і послуг;
3) заощадника доходів;
4) інвестора доходів.
Важливою функцією домогосподарств є споживання. На рівень споживання та процес прийняття рішення щодо споживчого вибору впливає поведінка споживача.
Удовиченко Кирил (Tuesday, 24 March 2020 07:15)
Соціальна відповідальність являє собою реалізацію не тільки своїх економічних інтересів і цілей, а й впливу ділової активності на власний персонал, споживачів та організації, спільно з якими здійснюється та чи інша діяльність.
Соціальна відповідальність - це обдумана, зважена діяльність. Проявляється вона в довгостроковому участю в конкретних проектах, спрямованих на поліпшення світу навколо. Це якийсь внесок. Якою б сильною не була комерційна структура, вона не може існувати поза свого середовища. А середовище - це місто, країна, люди, які там живуть.
Высновок:
Отже, соціальна відповідальність - це своєрідний внесок організації у власний фундамент. Проте сьогодні підприємницькі організації усвідомлено чи ні, ігнорують свою відповідальність перед своїми працівниками і завданнями, які вони виконують в суспільстві.
Бодя Илья (Tuesday, 24 March 2020 07:20)
Підприє́мницька дія́льність — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.
Кірсанов Андрій (Tuesday, 24 March 2020 07:27)
Домогосподарству як одному з суб'єктів мікроекономіки належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин. В Україні з розвитком ринкових відносин домогосподарство опинилося в нових умовах функціонування.По-перше, задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва. Попит домогосподарств є одним з найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага. По-друге, домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати їхнє ефективне поєднання. По-третє, частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни.Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження. Отже, домогосподарство - це економічна одиниця, що складається з одного та більше чоловік, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб. Проте з погляду мікроекономічного рівня господарювання провідною виступає, безумовно,
Анна Соломієнко (Tuesday, 24 March 2020 07:39)
Домогоспода́рство — суб'єкт економічної діяльності, пов'язаний з веденням домашнього господарства, тобто переважно зі споживанням. Поняття домогосподарства охоплює економічні об'єкти і процеси, які відбуваються там, де постійно проживає людина, сім'я.
Головними рисами домашнього господарства є:
-приватна власність на економічні ресурси (земельні, капітальні, трудові, підприємництво);
-здатність самостійно приймати власні рішення (суверенітет споживача);
-прагнення до максимального задоволення своїх потреб.
Домашні господарства використовують доходи, отримані від продажу своїх ресурсів, для придбання товарів і послуг фірм.
Домашні господарства виконують три групи функцій:
1.Особисте кінцеве споживання товарів і послуг або ринкового походження (придбаних у фірм на ринку благ), або власного виробництва.
2.Заощадження і участь у нагромадженні капіталу такими шляхами:
-відкриття депозитів у кредитних установах;
-купівля акцій підприємств;
-надання позик, зокрема, з використанням боргових документів, наприклад, облігацій;
3.Надання факторів виробництва (продаж економічних ресурсів, якими вони володіють, на ресурсних ринках) — капіталу, найманої праці, землі й природних ресурсів, підприємницьких здібностей.
Боровков Володимир (Tuesday, 24 March 2020 07:44)
Захист прав споживачів — гарантований законом контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.
Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1)захист своїх прав державою;
2)належну якість продукції та обслуговування;
3)безпеку продукції;
4)необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця)
5)відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством
6)звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав
7)об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)
Тарасюк Михайло (Tuesday, 24 March 2020 07:56)
Підприємництво (підприємницька діяльність) - це основний вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, яких називають підприємцями, від свого імені і на свій ризик на постійній основі. Ця діяльність направлена на досягнення наміченого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом найкращого використання капіталу і ресурсів економічно відокремленими суб'єктами ринкового господарства, Вони несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності і підпорядковуються правовим нормам (законодавству) країни. Лог
Терещенко И. (Tuesday, 24 March 2020 08:07)
Домогосподарство - група людей, що проживають в одному житловому приміщенні, забезпечують себе усім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю об'єднують власні доходи і спільно витрачають їх.Усе, чим володіє домогосподарство, є його багатством.
Грошові доходи домогосподарств від продажу ресурсів здебільшого спрямовують на придбання різноманітних благ. У цьому процесі споживання і реалізується задоволення поточних потреб родин.
Бюджет домогосподарства — баланс фактичних доходів і витрат домогосподарства за визначений період часу (квартал, місяць, рік) та фінансова база життя, що надає домогосподарству власного стилю споживання та життєдіяльності.
За своїм матеріальним змістом бюджет домогосподарства — форма утворення і використання фондів грошових коштів, що об'єднує сукупні доходи і витрати, забезпечуючи особисті потреби домогосподарства.
Підприємець — це особа, яка на власний ризик здійснює економічну діяльність для отримання прибутку.
Підприємницька діяльність може бути пов’язана із виробництвом певної продукції (товарів) або наданням певних послуг. Підприємець у ринковій економіці виконує такі функції:
— ресурсна — якнайкраще та найефективніше поєднує і використовує ресурси в процесі виробництва;
— інноваційна (новаторство) — продукує нові ідеї та втілює їх у життя для задоволення суспільних потреб;
— управлінська — ухвалює всі управлінські рішення, пов’язані з виробництвом, плануванням, збутом, організацією, контролем, мотивацією;
— особиста — у процесі здійснення підприємництва реалізує власний потенціал (фізичний, освітній, досвід, навички і т.д.);
— соціальна — сприяє реалізації соціальної мети суспільства.
Основною метою здійснення підприємницької діяльності є максимізація доходу або прибутку. Прибуток (profit) — це винагорода, яку отримує підприємець. Інакше кажучи — це плата за те, що він організовує, управляє, впроваджує інновації та ризикує у веденні підприємництва.
Халюза Ярослав К-11 (Tuesday, 24 March 2020 08:08)
Ми повинні брати участь в організаціях, які впливають на державний апарат влади. Адже саме через них ми і є людьми, які і контролюють свою державу.
Держава повинна контролювати своє суспільство, адже без нього може створитися анархія, яка до добра не приведе, створювати блага для свої громадян, але не перегибати палку(введення порядків, які показали що вони мало ефективні в минулому)
Якщо суспільство не буде впливати на своїх правителів, то майбутнє буде залежати лише від їхньої совісті.
Диана Горша (Tuesday, 24 March 2020 08:52)
Домогосподарства виступають на ринку і як споживачі, i як власники різноманітних ресурсів, якими користуються підприємства.
Домогосподарство — це сукупність осіб, які спільно проживають, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати або не перебувати в родинних стосунках.
Домогосподарство може складатися з однієї й більше осіб. Це поняття ширше, ніж сім'я, тут визначальним є спільне проживання та ведення спільного господарства, наприклад: військові строкової служби, вихованці будинків дитини тощо.
Для домогосподарства характерною є домашня праця, що включає різноманітні види діяльності, спрямовані на обслуговування дорослих членів, піклування за дітьми та літніми членами домогосподарства тощо.
Домогосподарство виконує на ринку функцію споживання. Саме задоволення потреб домогосподарств є метою виробництва. Домогосподарствам належать ресурси, які вони постачають підприємствам для здійснення підприємницької діяльності. Ресурси ще називають факторами виробництва.
Домогосподарствам належать такі основні три типи ресурсів:
1. земля (матеріальний фактор)
2. капітал (матеріальний фактор)
3. праця (нематеріальний фактор)
До цих трьох «класичних» факторів виробництва додають ще підприємливість й інформацію.
Підприємливість — кмітливість, здатність активно діяти, вирішувати поставлені завдання оптимальним чином. Це здатність до ініціативи, ризику, координації та пошуку нових можливостей, що дають змогу отримати прибуток з мінімальними затратами.
Підприємливість дозволяє поєднати всі інші фактори виробництва для створення різноманітних благ та задоволення потреб. Щодо інформаційї, то вона лежить в основі нових технологій, дає змогу приймати ефективніші рішення та знаходити кращі можливості для ведення бізнесу. Отже, друга функція, яку виконують домогосподарства, ресурсів виробникам. Третя функція домогосподарств у ринковій економіці заощадження доходів.
Заощадження — це частина доходу, яка залишається після сплати податків, інших обов'язкових платежів, витрат на споживання.
Домогосподарства взаємодіють з підприємствами, формуючи свої доходи та витрачаючи кошти на споживання. У цьому процесі формується бюджет домогосподарства, тобто план його доходів і витрат на певний період. Підприємства купують у домогосподарств ресурси, які ті пропонують на ринку. Кошти, сплачені підприємствами за ці ресурси, формують доходи домогосподарств, які ті витрачають на споживання або особистий доxід.
Клименко Максим (Tuesday, 24 March 2020 08:59)
Основними ознаками підприємництва є: самостійність, відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність, активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків тощо
Підприємництво є проявом науково-технічної, економічної (комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції
ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів)
організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)
творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати).
Беляев К. (Tuesday, 24 March 2020 09:55)
Сучасна економічна теорія розглядає домогосподарство як один із суб'єктів ринкової системи, що виконує виробничі і відтворювальні функції.
Домогосподарство постачає ресурси на ринок або споживає їх самостійно. Суперечність між безмежними потребами і обмеженими грошовими доходами (ресурсами) є вузловою проблемою родинної економіки. Інакше кажучи, в основі функціонування домашнього господарства є принцип відповідності потреб і ресурсів, який характерний для економічної системи загалом
Зубарева В. М-11 (Tuesday, 24 March 2020 12:45)
Соціальна відповідальність являє собою реалізацію не тільки своїх економічних інтересів і цілей, а й впливу ділової активності на власний персонал, споживачів та організації, спільно з якими здійснюється та чи інша діяльність.
Характерними рисами домогосподарства є:
• приватна власність на економічні ресурси (трудові, грошові й деякі види земельних ресурсів);
• здатність самостійно приймати рішення;
• прагнення максимального задоволення своїх потреб. Домашні господарства використовують доходи, отримані від продажу своїх ресурсів, для придбання товарів і послуг, вироблених підприємствами.
В економіці країни домогосподарство виконує чотири основні функції:
1) постачальника ресурсів;
2) споживача товарів і послуг;
3) заощадника доходів;
4) інвестора доходів.
Домогосподарствам належать такі основні три типи ресурсів:
1. земля (матеріальний фактор)
2. капітал (матеріальний фактор)
3. праця (нематеріальний фактор)
Бюджет домогосподарства — баланс фактичних доходів і витрат домогосподарства за визначений період часу (квартал, місяць, рік) та фінансова база життя, що надає домогосподарству власного стилю споживання та життєдіяльності.
Підприємець — це особа, яка на власний ризик здійснює економічну діяльність для отримання прибутку.
Основною метою здійснення підприємницької діяльності є максимізація доходу або прибутку. Прибуток (profit) — це винагорода, яку отримує підприємець. Інакше кажучи — це плата за те, що він організовує, управляє, впроваджує інновації та ризикує у веденні підприємництва.
Афатарли Марія (Wednesday, 25 March 2020 10:49)
Ринкова економіка — економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок. На ринку з досконалою конкуренцією, коли дії окремого продавця або покупця не спричинюють впливу на інших, узгоджуючим механізмом попиту і пропозиції виступає ринкова ціна. Ринкова ціна формується як середня ціна на певний товар за період в результаті багаторазових угод між покупцями і продавцями.
Підвищення ринкової ціни сигналізує про перевищення попиту на ринку над пропозицією товару, що є сигналом для підприємців збільшити пропозицію товару, а для покупців - зменшити його споживання, переключившись на інші товари (товари-замінники, або субститути).
Зниження ринкової ціни товару означає перевищення пропозиції над попитом, що є сигналом для продавців знизити обсяг його пропозиції (для виробників - знижувати обсяги його виробництва), а для покупців - збільшити обсяг його споживання.